В'язання — процес виготовлення виробів (зазвичай елементів
одягу) з безперервних
ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання петель одна з одною за допомогою нескладних інструментів вручну (в'язальний гачок ,
спиці, голка) або на спеціальній машині (механічне в'язання)
Спиці не повинні бути дуже гострими, щоб не розщеплювати нитки і не
поранити руки, ні занадто тупими, щоб не ускладнювати введення робочої
спиці в петлю. Для позначення розміру спиць застосовуються номери,
відповідні її діаметру в міліметрах (наприклад, спиця № 4 має діаметр 4
мм).
Континентальний (німецький) спосіб.
Діаметр спиць вибирається відповідно до товщини пряжі, зазвичай у
співвідношенні 2:1. Проте, залежно від того, який виріб передбачається
отримати, можливі варіації. При в'язанні тонкими спицями з товстої пряжі
полотно виходить більш щільним, спицями ж великого діаметру з тонких
ниток — пухке, ажурне.
Пряжа для в'язання використовується найрізноманітніша: лляна,
бавовняна, вовняна, синтетична, сумішева, фасонна. Для того щоб уникнути
перекосу трикотажного полотна, не слід застосовувати для виробів,
виконуваних кулірною (панчішною) гладдю, сильно кручені нитки.
